ІСТОРІЯ ШКОЛИ

Із архівних матеріалів шкільного музею:

«Заснування селища на території станції Довжанська відноситься до 1903 року, коли була прокладена залізниця від Дебальцева до Звєрєва. Першими будівлями були вокзал і два будинки для проживання залізничників. Поруч почало рости селище, але дуже повільно, селилися в основному люди, що працюють на залізничному транспорті. Пізніше починається розробка вугільних копалень. За часів царизму шахти були княжою власністю, в тому числі і прилеглі землі. Окремі ділянки віддавалися жителям в оренду.

До 1917 року в селищі вже налічувалося близько 50 будинків. На території селища було відкрито підприємство - ливарний завод належав грекові Метакса, на ньому працювало понад 100 робітників. До 1914 року школи в селищі не було, але коли її відкрили для дітей простих людей, проіснувала вона не довго, оскільки, на думку пануючого класу експлуататорів, приводила простий народ до вільнодумства, непослух і непокори. Тож невдовзі була закрита.

З 1914 по 1918 рік навчали тільки дітей залізничників, їх возили в школу на ст. Дар'ївка. Знову школа в селищі відкрилася після революції в 1918 році і до 1928 року вважалася залізничною. У той час навчання йшло в двох класних кімнатах. Школа була початковою і налічувала 100-120 учнів, їх навчали 3-4 вчителя.

У 1932 році школа стає семирічною, число учнів зростає до 450-500, в ній навчаються тепер переважно діти шахтарів. У 1934 році доводиться пристроювати ще 4 кімнати. Зростає і колектив учителів.

У 1936 році в житті школярів і вчителів значна подія - споруда і відкриття нової світлої будівлі школи, куди і перемістився колектив школи - з цього часу вона стає десятирічною. Новосілля відсвяткували понад 600 учнів та 30 вчителів. З цього моменту 1936 і вважається офіційним роком народження школи. В період Великої Вітчизняної війни будівля школи використовувалася в тому числі і як госпіталь. Під час бомбардувань нову будівлю школи було зруйновано. У період аж до 1953 року учні навчалися у старому приміщенні школи.

У 1953 році школу відновили з руїн, відремонтували. Розпочався повноцінний навчально-виховний процес, цьому сприяли великі класні кімнати, лаборантська, спортзал. У 1958 році будівля в результаті деформації дала тріщину і була виведена з експлуатації. В період ремонту учні тимчасово навчалися в п'яти пристосованих будівлях селища ст. Довжанської і будмістечка. З 1959 року і по нинішній час навчання знову проводиться в основній будівлі. У 1961-1962 навчальних роках школа стала одинадцятирічною».

З 1936 року - відкриття будівлі школи по вулиці Шкільна, 7 - пройшло вже 76 років.

Славиться історія школи справами своїх учнів. А нам є ким пишатися: до недавнього часу голова Ради ветеранів міста Ковальова Н.К., начальник управління пенсійного фонду Шмальц Т.А., заступник міського голови Матус А.А. льотчик-космонавт Білорусії Маньшина Г.А., письменник Коляда І.А., головний редактор газети «Зоря Донбасу» Малій Л.К., депутат верховної ради Цибенко П.С., начальник міськводоканалу Коцур М.М., Ректор Луганського медичного інституту Івченко В.К., полковник аерокосмічних військ Росії Лапатий А.В., посол в Індії Фірсов С.М., герой Радянського Союзу Золотухін Б.А. Почесні працівники вугільної галузі: заслужений шахтар України Нікішин Микола Михайлович; почесний шахтар Бистров С.І.; заслужений шахтар України Плетньов П.Ю. Не так давно пішов з життя головний технолог шахти «Довжанська-Капітальна», головний економіст шахти «Довжанська-Капітальна» і депутат міськради Свірін А.В.

Є серед колективу школи і цілий ряд тих, хто в ній вчився і залишився відданим педагогічної діяльності і зараз викладає: Шевченко Н.П., Соколовська Р.П., Пархоменко П.Є., Пархоменко Л.П., Мягкова В.К., Богачова Н.Г., Чеботарьова Г.П., Свірін Т.А., Мараховська Л.І., Тимошенко О.М., Барбашина О.Т., Лебедєва Л.Б., Кузнєцова С.А. Ткаченко О.В., Дроздова І.А., Соколовська М.І. Повертається в рідну школу і молодь: Шлюкова В.Б., Коновал О.С., Іващенко О.О., Віксне О.В.

Школі 76! Але школа не старіє. Вічно молодою її робить веселий сміх і гомін дітей, а наповнює ентузіазмом творчий колектив. 

Підготувала заступник директора 

з УВР ЗОШ №3 Кастрикіна А.А.